Захист авторського права в мережі Інтернет

Основне, що потрібно знати про авторське право – це те, що свавілля щодо об’єктів авторського права продовжуватимуться доки, поки не вчиняються дії із захисту відповідного права.

Так, для захисту свого авторського права доведеться вчиняти певні дії про які розкажемо нижче, адже часто, використовуючи міжнародну комп’ютерну мережу, поширюються зображення, фотографії, музика, тексти і, навіть, повідомлення інших користувачів.

Перш за все, слід зазначити, що авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права” (надалі – Закон).

Відповідно до цього закону, авторське право на той чи інший об’єкт авторського права виникає внаслідок факту його створення та саме з моменту його створення.

Для виникнення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Однак, реєстрація авторського права значно полегшує процес захисту певного авторського права.

Так, у випадку створення об’єкта авторського права, автор автоматично набуває:

• особисті немайнові права, які є безстроковими (право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо; право забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом; право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора). Такі права автора є безстроковими і не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

• майнові права (виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами). Такі права діють протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Майнові права можна відчужити (продати, подарувати) а також їх можна успадкувати.

З огляду на це, автор може захистити своє право у судовому або позасудовому порядку.

Питання захисту авторських прав в Інтернеті – складне і потребує комплексного підходу.

З метою інформування про наявність авторського права, в Інтернеті автору необхідно в публікаціях використовувати знак охорони авторського права, який виглядає таким чином “©”, – так звана позначка копірайту. Після даного знака вказується ім’я автора та дата створення об’єкта авторського права. Додатково можна зазначити застереження, що копіювання заборонено без дозволу автора. Також, за можливості, слід встановити технічні обмеження (на програмному рівні) щодо неможливості копіювання.

У випадку ж якщо дані заходи не забезпечили захисту авторського права і таке порушено третіми особами в мережі Інтернет, варто звернутись до порушника з вимогою припинити порушення авторських прав (в той спосіб, який автор вважає за потрібне), або до реєстратора доменного імені, який реєстрував сайт, на якому було зафіксовано порушення чи платформи, на якій вчинено порушення (типу Інстаграм), оскільки такі платформи часто об’єктивно реагують на заяви авторів про припинення порушення авторського права. Окрім цього, звернення до компанії Google також є дієвим засобом захисту авторського права, оскільки остання може знизити рейтинг веб-сайту на якому відбулося порушення.

При цьому, важливим є підтвердження факту авторства та документування факту порушення авторського права, тобто фіксація таких обставин.

Для підтвердження свого авторства можна використовувати будь-які докази і дані, що містять необхідні відомості. Зокрема, це можуть бути: фото-, відеоматеріали, рукописи, чернетки, метадані фотографії чи відеофайлів, вихідні дані графічного зображення та інше. Таким доказом також може бути Свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір, видане Державним підприємством “Український інститут інтелектуальної власності”.

Щодо фіксації факту порушення авторського права слід зазначити, що Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12, вказує про можливість проведення відео-, аудіозапису процесу дослідження сайту будь-якою заінтересованою особою, якщо є відомості про порушення авторських чи суміжних прав на відповідному вебсайті. Такий запис, здійснений на електронному чи іншому носії (жорсткому диску комп’ютера, дискеті, диску для лазерних систем зчитування, іншому носії інформації), подається до суду із зазначенням того, коли, ким і за яких умов цей запис здійснено.

Однак, для збільшення шансу захисту авторського права, краще здійснювати збір доказів авторства, фіксацію порушення авторських прав та встановлення особи порушника за допомогою адвоката та з залученням послуг експертної установи та Дочірнього підприємства “Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет” Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес”.

Для встановлення особи порушника в нагоді стануть:

• сервіс Whois;
• послуги Дочірнього підприємства “Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет” Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес”;
• інформація реєстратора доменних імен (ТОВ “Хостмайстер”) щодо власника сайту.

Якщо ж порушення суттєве і не припиняється, то потрібно звертатись за допомогою до адвоката.

Адвокат допоможе звернутись по захист порушених прав до відповідного суду, або підготує заяву про припинення порушення прав в Інтернеті, процедура подання якої передбачена ст. 52-1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” і є дещо простішою, ніж звернення по захист прав в судовому порядку.

При цьому, слід зазначити, що обрання порядку захисту авторського права (в судовому або позасудовому) залежить від обставин спору та наміру автора застосувати до порушника фінансовий тиск, адже подання в позасудовому порядку заяви про припинення порушення прав в Інтернеті призведе лише до припинення порушення. Для здійснення фінансового тиску на порушника (зокрема, накладення штрафу, стягнення коштів) позасудового порядку врегулювання спору може бути недостатньо.

Слід зазначити, що за результатами розгляду судового спору (в разі задоволення позову) з порушника також можливо стягнути кошти витрачені на професійну правничу допомогу (витрати на адвоката).

Отже, не варто без згоди автора публікувати, поширювати чи перетворювати для своїх потреб об’єкти авторського права без попереднього відповідного оформлення прав використання того чи іншого об’єкта авторського права. Не рекомендовано використовувати твори невідомих авторів в комерційних цілях.

‍