В свою чергу, спадкоємець, який пропустив піврічний термін також має право звернутися до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Однак причини пропуску такого строку повинні бути поважними, що необхідно буде доводити у суді.
Ми зібрали для Вас найцікавіші запитання, які виникають у таких справах, а відповіді на них дала адвокатка АО “Юридична Фірма “Марусяк і партнери”Алла Школьна.
Так. Наприклад, якщо особа на момент смерті спадкодавця фактично проживала разом з ним і не звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини, то вона вважається такою, що її прийняла.
Нещодавно до нас прийшла саме така клієнтка. Жінка пропустила піврічний період і не зверталася до нотаріуса впродовж 14-ти років після смерті матері. Що в такому випадку робимо ми? Ми звертаємося до нотаріуса, який відмовляє нам у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва при прийняття спадщини у зв‘язку з пропуском піврічного строку з дня смерті спадкодавця. І вже з цією відмовою йдемо в суд, де маємо довести, що спадкоємець дійсно на час відкриття спадщини впродовж тривалого періоду проживав з спадкодавцем. Тут важливий ще такий момент, що особа спадкоємець повинен бути не просто зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем, а фактично проживати з ним тривалий період.
Перш за все, необхідно зібрати документи, які підтверджують факт спільного проживання. Це можуть бути акти ЛКП, ОСББ, покази свідків, що завгодно.
Ми ж звернулися у комунальне підприємство з проханням вийти на місце, де проживає наш клієнт і опитати сусідів про те чи дійсно спадкоємець 7 років до моменту смерті своєї матері жила разом з нею. Сусіди це підтвердили, про що ЛКП склало відповідний акт, який є доказом у суді. Якщо ваш будинок обслуговує ОСББ, то можна звернутися туди.
Навіть, якщо минули вже роки і спадкоємці інших черг вже успадкували це майно, така особа все одно вправі спадкувати. В таких випадках можна, і навіть треба, доводити своє право на спадщину, але, в першу чергу, треба встановити у судовому порядку факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент його смерті. Як правило, люди не знають про цей піврічний строк або з певних причин його пропускають і таких справ дуже багато.
При встановлені додаткового строку суди дуже скурпульозно ставляться до обставин, які стали причиною не звернення у встановлений законом термін. Як свідчить практика ці обставини повинні бути дуже важливими та об‘єктивними.
Навіть захворювання (якщо воно не є довготривалим та важким) чи незнання про смерть спадкодавця саме по собі не є підставою для встановлення додаткового строку. Нещодавно у нас була дуже цікава справа, коли клієнт через сімейну сварку не спілкувався з сестрою багато років і відповідно не знав, що вона померла. Про смерть стало відомо аж через 9 місяців, коли чоловік звернувся в органи поліції, щоб з’ясувати місце проживання його сестри. Тоді чоловік через органи РАЦС відновив документи, які підтверджують родинні відносини. І так, як строк на прийняття спадщини вже минув, нотаріус відмовив людині у відкритті спадкової справи. Наступним кроком було звернення до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Однак суд відмовив, оскільки вважав, що не знання про смерть спадкодавця та тривала хвороба спадкоємця не є поважною причиною для встановлення додаткового строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Вже потім ця особа звернулася до нас і ми подали апеляцію. Забігаючи наперед скажу, що нам вдалося скасувати рішення першої інстанції та домогтися того, щоб суд встановив додатковий строк.
Нам довелося доводити у суді не лише факти, які підтверджують неможливість вчасно звернутися до нотаріуса, але й пояснювати багато людських факторів. Наприклад, що особа є похилого віку, декілька років перед тим, як дізнався про смерть сестри, переніс інфаркт і після цього він довгий час лікувався, перебував у критичному стані, не знав про смерть спадкодавця, про карантинні обмеження в країні, які обмежили можливість пересуватись громадським транспортом в межах області та багато інших. Коли ми поєднали всі ці обставини, то суд прийшов до висновку, що причини пропуску такого строку є поважними та встановив додатковий строк на прийняття спадщини.
Як показує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються такі, які пов’язані з об’єктивними, непереборними труднощами для спадкоємця. Це може бути тривала хвороба спадкоємця, коли немає можливості вільно пересуватися, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України та ін.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску такого строку, так як і тривале перебування за кордоном, адже людина може звернутися з такою заявою до консульської установи за місцем перебування або надіслати таку поштою. Тому в таких справах нелегко доводити поважність причин пропуску піврічного строку на звернення до нотаріуса, однак попри це все ж позитивна судова практика є.
